Під цим терміном розуміють підприємство, яке зможе надати електроенергію у випадку припинення постачання будь-яким іншим постачальником. Фактично, це підприємство, що «страхує» ринок електроенергії країни.

Коли постачальник електроенергії, який обслуговує користувача в звичайному режимі, за якихось обставин не може виконати своє зобов’язання щодо поставок (наприклад, у разі банкрутства/ліквідації компанії, закінчення терміну ліцензії чи невиконання належним чином Правил ринку електричної енергії), електроенергію негайно має почати поставляти «постачальник «останньої надії». До «постачальника «останньої надії» потрапляють і споживачі, які не обрали чинного електропостачальника після розірвання договору з попереднім.

Умовою, за якої відбудеться перехід, є попередньо укладена з «постачальником «останньої надії» угода, а також виконання споживачем його платіжних зобов’язань.

Постачальник «останньої надії» потрібен, наприклад, підприємствам з безперервним виробничим процесом – там, де має постійно працювати холодильне чи інше електрообладнання, а також лікарням, освітнім закладам, житловим комплексам, і т.д.

Здійснювати постачання електричної енергії споживачам «постачальник «останньої надії» може лише на термін, який не перевищує 90 календарних днів. В разі якщо даний термін вичерпано і споживач не уклав договір з новим постачальником, постачання електроенергії такому споживачу припиняється.

На поточний період (тобто, починаючи з 1 січня 2019 року, і закінчуючи 1 січня 2021 року) енергоринок України має лише одного законного «постачальника «останньої надії». В Україні бути ним має право лише ДПЗД «Укрінтеренерго», оскільки воно є підприємством державної форми власності і, відповідно, може надавати державні гарантії дотримання підписаних з ним угод. Розпорядження про це видано Кабінетом Міністрів України.